Україна маючи тридцять відсотків європейських чорноземів, традиційно є сільськогосподарською державою  і приречена стати годувальницею європейських народів. Земна цивілізація уже збагнула, що заміна природних принципів сільськогосподарського господарювання на хімічні дає тимчасовий прибуток, який обертається хворобами для людей, ерозією та деградацією ґрунтів, хімічним забрудненням річок та підземних вод. Ніхто ніколи не рахував скільки потрібно коштів щоб нейтралізувати цей лихварський прибуток. Ми мріємо що настане час коли в Україні на її родючих землях будуть вирощуватись справжні продукти харчування виключно на природних принципах. Споживаючи натуральні продукти люди будуть здоровішими. А позначка на товарі "Вироблено в Україні" буде сприйматись у світі як позначення органічного товару.

При сьогоднішньому стані ґрунтів і структурі агровиробництва Україна використовуючи природні технології може прогодувати 150 міліонів населення. А якби вдалося українське агровиробництво суцільно перевести на органічні технології то за 10 років поліпшилась би структура ґрунту і при наполегливій роботі можна повернути нашим ґрунтам 2-3% гумусу. У результаті ми мали б врожаї кращі за сьгодняшні, тільки зовсім іншої якості.

Але врожайність не найголовніше досягнення органічного агровиробництва. Поліпшиться екологічна ситуація Україна стане бажаним місцем для проживання.

Як перевести на врожайність поліпшення якості життя нації я не знаю. Але знаю одне що з такої країни люди емігрувати не будуть, я емігранти вертатимуться.

 

Що таке інтенсивне агровиробництво з точки зору тих хто ще не народився

 

В інтенсивному сільському господарстві йде руйнівна боротьба людської самозакоханості із природою завдяки якій ми існуємо. Результат цієї боротьби передбачити нескладно. Замість того щоб пристосувати свої потреби до природних форм людська цивілізація за ради індивідуального егоїзму та чванства видумує різноманітний бізнес щоб побороти природні закони.

При вирощуванні монокультур інтенсивними методами:

- Втрачається природна родючість ґрунту. Щоб компенсувати загублену родючість і підвищити врожайність виникають бізнеси по добуванню мінеральних та створенню синтетичні добрив, стимуляторів, меліоративних систем, вапнування… працюють цілі галузі науки і промисловості, на що витрачаються величезні ресурси. Так продукції одержуємо на третину більше але вся вона на порядок гіршої якості.

- В результаті глибокої оранки і знищення ґрунтової біоти розповсюджується ерозія. Виникають бізнеси по будуванню інженерних споруд. Витрачати величезні людські і матеріальні ресурси суспільства на ліквідацію наслідків ″стихійного лиха″.

- Смак і харчова цінність продукції зменшується на половину, виникає бізнес по створенню смакових добавок ( соуси, кетчупи, приправи, та інше) які підсилюють смак продукції, потрібні лікарі які у медичних картках відслідковують розвиток хвороб, потрібні лікарні, фармацевтична промисловість та наука для вдосконалення медицини.

- Для пригнічення бур’янів та хвороб монокультурного поля створюються бізнеси для розробки отрути. Потім будуються фабрики по її виготовленню. Для просування та збуту цієї отрути створюється інформаційна, транспортна мережа, торгівля…

- У наслідок масового використання препаратів забруднюється ґрунт і виникає потреба створювати сорти стійкі до отрутохімікатів. Разом з ґрунтом забруднюються ґрунтові води річки і моря. Для природи і людства загалом це погано, але у той же час виникла ще одна проблема. Це означає що можна створити новий бізнес на воді. І знову фабрики, наука, транспорт, реклама, торгівля…

 

Об’єктивно інтенсивне сільке господарство споживає енергії у декілька разів більше ніж виробляє. На сьгодняшній день людство просто не хоче цього помічати. Живучи по принципу ″Після нас хоч потоп″. За ради гонору використовуючи не відновлювані ресурси сьогоднішня цивілізація створює проблеми для своїх онуків.

В результаті бурхливого розвитку  нашої цивілізації за останні 150 років якість людського життя на планеті погіршилась у 3-4 рази, людство використало більше половини законсервованих природою за міліони років корисних копалин і наполегливо прямує до зміни клімату і непередбачуваної природної мутації існуючих форм життя.

Мутація безумовно розбалансує біоценози. Виникнуть нові хвороби (не тільки у людей). Природа безумовно пристосується до нових умов і з часом  відтворить різноманіття буття.

Але от чи виживе людська цивілізація?

 

З дитячих казок дітей вчать що людині на відміну від інших дано право обирати шлях по якому прямувати.

 

Природа завжди прагне максимально повно і максимально раціонально використати енергію яку нам дарує Сонце. Людині потрібно перестати боротися з природою а будучи маленькою її частинкою варто долучитись до її творчих зусиль і принести свій внесок.

Найраціональнішою існуючою сьогодні системою агровиробництва є пермакультура

Пермакультура це стійке сільське господарство яке забезпечує сьогоднішні потреби і збільшує потенціал родючості для нових поколінь. Пермакультура починається з усвідомлення динаміки взаємозв’язку природних факторів клімату з фізичними властивостями ґрунту, рослинами, мікроорганізмами та тваринами. Людина для своїх потреб повинна використати тільки частину біологічної маси яку спродукував біоценоз завдяки засвоєнню сонячної енергії.

Коефіцієнт корисної дії системи залежить від продуманості біоценозів конкретної ділянки, а запас міцності здорової системи забезпечується різноманітністю форм життя.

Людство сьогодні для забезпечення своїх потреб повинно задуматись;

як повніше використати сили природи,

як зменшити енергоспоживання у першу чергу транспортне,

навчитись жити не в супереч а згідно із природними законами.

Сільське господарство це найінтелектуальніша галузь людської діяльності яка вимагає ретельної уваги до найменших діляночок тому що кожна діляночка унікальна.

Сьогодні на перше місце по розвитку аграрних наук повинна стати агробіологія. Агрохімія свою справу уже зробила.

Але людство морально не готово опанувати цю сходинку цивілізації. У той же час сьогодні розвинута модель органічного ведення агровиробництва, до цієї висоти суспільство доростає і ми прагнемо втілити її у практичне розповсюдження.

У двох реченнях завдання просте.

Щоб селянин міг реалізувати якісну продукцію за ціною яка відповідає якості. А міський житель мав можливість купувати натуральні продукти.

Будь мо!

Бо Ми того варті!

Голова спілки ″Натурпродукт″                                                                  А.Мішов